Скелелазіння І

1. Знати, які групи м’язів найбільш навантажені при заняттях скелелазінням, вміти їх правильно розминати та заминати.
2. Знати та вміти розпізнати основні елементи скелелазного спорядження (система нижня, карабіни різного типу, відтяжки, спускові пристрої та ін.).
3. Орієнтуватися у системі оцінки складності скелелазних маршрутів, яка використовуються в Україні на сьогоднішній день.
4. Вміти зав’язати, знати як і коли використовуються наступні вузли:
-простий вузол;
-вісімка;
-провідник вісімка (подвійна вісімка) одним кінцем;
Знати які з них використовуються, як стопорні.
5. Знати скелелазні райони в своїй місцевості, шляхи транспортування до них.
6. Мати власне взуття для занять скелелазінням (кеди чи кросівки, побажано скельники).
7. Дотримуватись техніки безпеки при заняттях на природному чи штучному рельєфі (перевіряти правильність вв’язуваня, розміщення мотузки у страхувальному пристрої, замуфтованість карабіну, правильно подавати команди та співпрацювати з партнером).
8. Знати та вміло продемонструвати такі елементи скелелазної техніки:
а) правильно одягнути нижню страхувальну систему;
б) збухтувати мотузку;
в) вміти правильно користуватись одним страхувальним пристроєм, та продемонструвати страхування партнера на маршруті (верхня страхівка);
г) пролізти щонайменше 3 маршрути з верхньою страхівкою на природному рельєфі, з природніми логічними рухами, дотримуючись правила 3 точок опори, складністю не менше 5с.

-Інструктори, які можуть приймати дані вмілості повинні бути рекомендовані референтурою альпінізму та скелелазіння чи бути інструктором на скеледромі
-Бути в змозі виконати практичну частину вимог до вмілостей.