Цього літа в Польщі організовано два пластові табори, у яких взяло участь майже 60 учасників з Польщі та України. Пластуни зустрілися також у спільному таборі з польськими харцерами, що відкриває нову форму співпраці між українською і польською скаутськими організаціями.

Пластове літо в Польщі почалося табором у Ждині, де 1–11 липня перебувало близько 30 дітей, віком від 11 до 18 років.

– У попередні роки табір відбувався в Україні, – говорить Ганнуся Тимець, писар і заступник коменданта юнацького та новацького таборів. Вона розказує про особливість перебування пластунів у Ждині:

– Це був табір історичної стилізації. Його учасники перенеслися в часи Київської Русі. добра нагода, щоб діти з Польщі дізналися, як реально виглядало життя в лицарську добу на території сьогоднішньої України.

Стільки ж дітей приїхало і в новацький табір у село Мокре, який тривав від 12 до 21 липня.

– На жаль, ми не змогли прийняти всіх охочих. Хто перший зголосився, той і став учасником табору, – зізнається Г. Тимець і відразу пояснює, звідки береться популярність новацьких таборів:

– Це, певного роду, форма відпочинку дітей, яка є набагато дешевшою від комерційних дитячих таборів. Батьки знають, що залишають своїх дітей під доброю опікою. Крім відпочинку, малюки тут можуть ще багато чому навчитися.

Слова пластунки підтверджують і самі батьки.

– Зі свого досвіду знаю, що пластові табори – це, передусім, нові знайомства. Бачу по своїх дітях, що в таборах вони вчаться бути разом, набирають вміння працювати в команді, вчаться дружити з іншими, – ділиться спостереженнями Оксана Купич з Варшави, діти якої Наталка й Адам були учасниками табору в Мокрому.

– Пластові табори – це також місце, де діти й молодь вчаться спілкуватись у реальності, а не віртуально. Тому тут майже не можна вживати мобільних телефонів і користуватися Фейсбуком. Коли в Польщі 1990 р. відроджувався Пласт, він не мусив виконувати такої терапевтичної функції, як зараз. Батьки й самі пластуни часто підкреслюють, скільки хорошого дає їм можливість перебування на природі. Такі думки – це сиґнал про зміни, які відбулися в українській громаді в Польщі. У 90-ті роки учасниками таборів були діти з малих містечок і навіть сіл. Вони майже постійно мали контакт з природою. Через відплив українців до більших міст, що відбувся за останні дві декади, тепер у табори приїжджають переважно діти з великих міських центрів.

– Для когось це може бути смішно, але є навіть підлітки, які ніколи в житті не мали нагоди рубати дрова. Щиро кажучи, сама природа – це часто теж для них щось чуже, – каже Г. Тимець.

Здається, одним із сьогоднішніх завдань Пласту в Польщі є так само навчання української мови, що й 20 років тому назад, коли відроджувалася ця організація над Віслою, можливо, не вимагало такої праці. Тепер батьки, посилаючи дитину в табір, заповнюють анкету, в якій пишуть про рівень знання мови їхньої дитини.

– Часто на табори приїжджають діти, які дуже рідко вдома вживають рідну мову. Звичайно, причини такої ситуації різні. Тут вони користуються нею постійно, крім того, вивчають багато українських пісень, – ділиться спостереженнями мама Наталі й Адама. Вона звертає увагу на те, що важливим елементом теперішніх таборів є участь у них дітей імміґрантів з України.

Це стосується й виховної кадри. Серед вихователів на цьогорічних таборах майже половина опікунів – це громадяни України. Деякі з них навчаються і проживають у Польщі. Тому зараз створюються реальні можливості організувати Пласт навіть там, де раніше його не було. Саме завдяки українським громадянам сьогодні організація діє у Вроцлаві.

Слід згадати, що в липні пластуни з України і Польщі були теж учасниками табору, організованого спільно з польськими харцерами. Він приходив з 21 по 31 липня поблизу Ольштина. Це, як вважає Г. Тимець, нова ініціатива. Досі для пластунів та харцерів у Польщі єдиною платформою співпраці була акція «Вифлеємський вогонь миру» (міжнародна скаутська акція на Різдво, яка полягає в поширенні символічного вогню, запаленого в місці народження Ісуса Христа).

З 21 по 31 липя, поблизу Ольштина проходив табір зорганізований нашими друзями – харцерами, в якому взяли участь також пластуни з України та Польщі. Дякуємо друзям з #ZHP_Bartoszyce за гарну пригоду! Надіємося, що співпраця, яка між нами зародилася буде тривати довгі роки. Чекаємо наступних спільних акції (З фейсбук сторінки “Пласт у Польщі”)

– Спільний табір був дуже корисною ініціативою. Навіть ми в Польщі досі не мали жодного спілкування з харцерами. Я вважаю, що цим табором ми відкриваємо якусь нову формулу співпраці і можливість планування спільних акцій, – твердить Г. Тимець, його координатор.

Павло Лоза, “Наше слово”