11 липня у Львові провели на Вічну Ватру пластуна сеніора Олеся Криськіва, ЧМ.
Друг Олесь був першим, хто переніс іскру пластового вогню із діаспори до незалежної України у 90-тих роках. Його стараннями відновлений Пласт в Україні став офіційною організацією, отримав підтримку держави на різних рівнях. Він був організатором перших акцій та таборів на теренах від Карпат до Криму. А згодом, завдяки Олесеві у Львові постали пам’ятники Тарасові Шевченку, Степанові Бандері та Пластовий меморіал на Личаківському кладовищі. Саме вшануванням загиблих пластунів та громадських діячів Олесь активно займався до останніх днів життя. Сьогодні, він символічно знайшов спокій зовсім близько до багатьох з них.
Олесь був членом куреня Чорноморці, тож перед похованням домовину, згідно з традицією, покропили водою з Чорного моря та побажали другові Доброго Вітру під час останнього рейду.
Фото та текст: Roman Baluk
«Сьогодні востаннє побажали Доброго вітру та, згідно з традицією, покропили водою з Чорного моря домовину нашого побратима Олеся Криськіва, ЧМ. Після церемонії на думку спало одне порівняння. Пригадуєте ситуацію, коли потужний моторний човен проходить на швидкості посередині озера і від нього на всі боки розходяться великі хвилі? Так от, Олесь був цим човном для нового Українського пласту і зокрема Морського пластування. Хвилі від нього без труднощів дісталися берегів Карпат та Криму ще в 90-тих, назбиравши на зворотньому шляху цілий флот матросів, які напинали вітрила Пласту в часи відновлення та продовжують тримати курс тепер.
Про його першість та участь у багатьох аспектах пластової і громадської діяльності уже згадувалося. Більшість цих речей колись були лише мірями, про які він не мовчав. Саме з мрій і планів Олесь зазвичай розпочинав і закінчував будь-яку розмову. Фантастичну кількість всього йому вдалося зреалізувати, але багато хвиль від його човна розбивалися об кам’яний берег скептицизму. Однак вода камінь точить… Тож ми маємо над чим працювати.
Символічно, друг Олесь спочиватиме поблизу меморіалу Пластунам та учасникам національно-визвольних змагань, які постали саме завдяки його старанню. А його однострій буде зберігатися в музеї, над створенням якого він працював.
Від імені Морського товариства дякуємо усім пластунам, що прийшли попрощатися із Олесем. Також дякуємо пластовому проводу, зокрема Начальному Пластунові Любомиру Романківу за звернення, яке було зачитане прикінці церемонії. На жаль, останнім часом через хворобу не вдавалося публічно вручити Олесеві пам’ятну медаль до 100-річчя прапора ВМС України, який він, вперше у Незалежній Україні підняв на Морському таборі у Криму. Така нагода настала сьогодні. Олесь Криськів отримав медаль, яку заслужив чи не найбільше з усіх нас. На жаль, посмертно…
СКОБ! Доброго вітру!»
Новини
7–9 серпня 2026 на оселі «Вовча Тропа» відбувся пл...
Зголошення на ЮМПЗ в Австралії, 2026-2027...
