22 листопада 2025 року пластуни Лондона говорили з найменшими пластунами про силу роду і про те, що через рід передається любов і підтримка.

Тож важливо знати імена тих, без кого нас би не було тут.

Часом у дерева роду бувають зламані гілки. Наша пам’ять про цих людей зберігає у наших серцях їхню любов.

Кожне пташа виплекало своє деревце роду — разом із батьками записало імена своїх батьків, бабусь і дідусів.

Любов у родині передається різними засобами. Одна з мов любові всюди, а особливо в Україні, — це їжа.

Тому наш перекус набув символічного сенсу: діти частувалися стравами за родинними рецептами пташачих сімей.

Ми запалили свічку в пам’ять про тих, хто загинув під час Голодомору. Кожне пташа поклало свою жменьку пшениці до свічника, щоб кожен долучився до вшанування пам’яті в цей день.

Навіть у найтемніші дні наш шлях освітлює надія.

Наприкінці пташата взяли собі по свічці, щоб запалити вогонь удома — щоб наша пам’ять про минуле не згасала 🕯️

Джерело: Пласт Лондон