25-26 грудня 2021 року в Ужгороді та с. Росішка (Закарпаття) відбулось вручення родинам та пластунам Закарпаття відзнак “Залізний Пластовий Хрест”.

25 грудня в Ужгороді відбулось вручення Залізного Пластового Хреста пластуну-сеніору Іванові Коршинському. Від імені в.о. Начального Пластуна та Голови ГПР пл.сен.кер Ігоря Микити, ЛЧ, відзнаку вручив заступник голови ГПБ пл.сен. Андрій Ребрик, ЦМ.

Іван Коршинський, уродженець села Буштино. Український діяч, політв’язень, лікар, доцент медичного факультету Ужгородського державного університету. Кандидат медичних наук (1967), доцент (1969). Народний депутат України 2-го скликання. До Пласту вступив у 1938 році у Буштині як пластун-новак і пластував до окупації Карпатської України у березні 1939 року. Від 1991 року належить до Пласт Ужгород. У 1945 році був заарештований органами МДБ СРСР, обвинувачувався у підпільній боротьбі проти більшовицького режиму. Згодом звільнений. У 1948 році заарештований удруге за «контрреволюційну агітацію і пропаганду», термін ув’язнення відбував у Карагандинській області Казахської РСР. У 1955 році звільнений із ув’язнення.

Ввечері, 25 грудня у церкві Марії Єгипетської в Ужгороді відбулась заупокійна Служба Божа за загиблими пластунами у боротьбі за Батьківщину та вручення Залізних Пластових Хрестів родинам пластунів Степана Папа та Олександра Блистіва (Блеста).

Участь у Службі взяли пластові курені ім. Олександра Блистіва (Станиця Мукачево), ч. 45 ім. Ф. Корятовича та ч. 38 ім. Миколаї Божук (Ужгород).

Блистів (Блест) Олександр (Гайдамака) із с. Стеблівка, нині Хустського району. Був членом Пласту в Хусті, належав до куреня старших пластунів «Самітні Рисі». Навчався в гімназії в Хусті і Модржанах. Студент філософського факультету в Празі. Провідник ОУН в Хусті. Організатор «Карпатської Січі», учасник оборони Карпатської України, арештований окупаційною владою, ув’язнений, зазнав тортур і був розстріляний без суду.

Степан Пап. Народився у с. Березове, зараз Хустського району, навчався в Хустській гімназії, де став пластуном. Відбув Лісову Школу в Солочині, був учасником двох джемборі, засновник та перший курінний куреня старших пластунів «Самітні Рисі». Автор «Пластового Альманаха», що вийшов з нагоди 50-ліття Пласту на Закарпатті у Римі 1976 року. Вояк Карпатської Січі (1939). З 1941 – греко-католицький священик. Після Другої світової війни проживав у Чехословаччині. Після заборони Греко-Католицької Церкви у 1953-58 роках працював на цивільних роботах, у 1968 активно долучився до боротьби за відновлення Греко-Католицької Церкви у Чехословаччині. Помер 25 лютого 1990, похований у Кошицях на головному кладовищі.

26 грудня у селі Росішка Рахівського району після Служби Божої в церкві Усіх Святих Залізний Пластовий Хрест було вручено Іванові Мирону.

Іван Мирон – с. Росішка. Під час навчання у місцевій школі належав до “вовченят” (пластові новаки). Був активним учасником антирадянського руху. У травні 1951 року зраджений і арештований. У січні 1952 року отримав вирок – 25 років суворого режиму: Харків, Новосибірськ, Красноярськ, етап по р. Єнісей до Норильська. Весною 1976 року побачив волю. 18 липня 2019 р. Національна комісія з реабілітації реабілітувала 90-річного закарпатця Івана Мирона. Зараз проживає у селі Росішка на Закарпатті.

Останній відзначений – пластун-сеніор Юрій Шанта, Торонто, Канада. Відзнака буде вручена доньці Людмилі.

⚜ Юрій Шанта народився в селі Люта Великоберезнянського округу. Після закінчення школи поступив у Мукачівську державну торговельну школу, яку закінчив 1938 року. Після окупації Ужгорода повернувся у рідне село, де вів агітацію за Карпатську Січ. На початку 1939 року став членом Організації Народної Оборони “Карпатська Січ”. Член Пласт Мукачево та Пласт Хуст. На еміграції був членом пласту в Торонто. 15-18 березня 1939 року він брав участь в обороні Хуста. Потрапив у мадярський полон, з якого після жорстоких тортур йому щасливим випадком вдалося вирватися. Влітку 1939 року він нелегально емігрував спочатку до Словаччини, згодом до табору для біженців у Австрії, звідти у жовтні 1939 року – в Берлін. Влітку 1951 року він виїхав у Канаду. Активний член Братства карпатських січовиків. Помер 13 січня 2021 р. у м. Торонто, Канада.

При цій нагоді висловлюю щиру подяку Голові ГПР пл.сен.кер Ігореві Микиті, ЛЧ, Голові ГПБ пл.сен.дов. Миронові Спольському, ВБ, та всім членам ГПБ, а також голові комісії Залізного Пластового Хреста пл.сен. Тарасові Зеневі, ЧоК, та членам цієї комісії за працю та підтримку рішення про відзначення.

Слова подяки також для о. Дмитра Тулая та проводу Станиці Мукачево пл.сен. Миколі Міщенку, ЦМ, та Станиці Ужгород ст.пл. Іштвану Удуту, ЛЧ, і Голові ОПС Закарпатської Округи пл.сен. Люді  Лівак, Гр. А також для куреня УПЮ ім. Олександра Блистіва за організацію та допомогу у проведенні нагородження.

Окрема велика і щира подяка Іванові Коршинському та Іванові Мирону (і його родині – Іванові Копичу та ін.), а також родині Надії Фаринець та Богдана Коржа.

Матеріал: пл.сен. Андрій Ребрик, ЦМ

Новини

Відбувся 35 ювілейний Крайовий Пластовий З’їзд в Австралії

Відбувся 35 ювілейний Крайовий Пластовий З’ї...

13 липня 2024 року, у перший день 35-го Крайового З’їзду Пласту Австралії в Сіднеї зібралися пласту...
На пластовій оселі “Новий Сокіл” у США закінчився табір пташат

На пластовій оселі “Новий Сокіл” у США...

У липні 2024 року на пластовій оселі “Новий Сокіл” відбувся традиційний табір пташат....
Юнацтво Станиці Лондон провело закриття Пластового року 2024

Юнацтво Станиці Лондон провело закриття Пластового...

7 липня 2024 року незважаючи на мінливу погоду, нам з юнацтвом станиці Лондон вдалось закрити цей Пластов...