Штормова осінь не стала на заваді новакам — сходини відбулися за планом!

Говорили про циклічність у природі та як тисячі років тому люди глибоко шанували її сили: прислухалися до вітру, сонця та зміни сезонів. Так ми непомітно дійшли до поняття язичництва (версії від новаків лунали від «казкарів» до «мовознавців»!). Згадали, що колись і кельти, і українці мали схожі вірування, допоки святий Патрік та князь Володимир не принесли християнство у свої краї.

​Живучи тут, важко оминути тему Геловіна, адже ми саме на землі його зародження. Розібралися, що галасливе сучасне свято з перевдяганнями та гарбузами колись виросло зі звичайного свята врожаю та зустрічі холодів. Для ірландців це частина їхньої власної історії, тому вони його так щиро святкують, а для нас — просто яскравий тутешній колорит…

​А щоб доторкнутися до свого коріння, провели паралель із нашими давніми оберегами, які крізь віки стали народним мистецтвом. На майстерці новаки створили власні мотанки, вкладаючи в кожен виток нитки мрії та побажання миру.

​І як підсумок зрозуміли: важливо берегти й знати своє рідне, але завжди з повагою ставитися до культури країни, де ми зараз живемо.

Джерело: Пласт Дублін