З сумом повідомляємо, що 27 червня 2024 року відійшов на Вічну Ватру третій Начальний Пластун пл. сен. Любомир Романків, СМ.

Тихо Спи, друже 🕯️ СКОБ!

Д-р Любомир Романків — Провідний науковець компанії IBM в галузі комп’ютерних технологій, винахідник процесів будови індуктивних і магнето-опірних мікроголовок для запису інформації. Активний пластовий і громадський діяч. Тричі обраний Начальним Пластуном. За значну пластову працю нагороджений орденами св. Юрія в сріблі та золоті. Член 29-го куреня УПС «Сіроманці».

Народився 17 квітня 1931 р. у місті Жовква (Львівщина) в родині адвоката, голови повітової «Просвіти» Івана Романкова та вчительки Надії Іванець. Крім нього в сім’ї була старша на рік донька Богданна. Початкову освіту здобув у рідному місті. У гімназії навчався у Львові під час німецької окупації. У 1943—1944 рр. був членом ВСУМ у Львові.

1946 р. — член Пласту в Берхтесгадені, Німеччина. Склав І пробу й Пластову присягу. Зорганізував гурток «Дятелі», був гуртковим протягом року. Протягом двох наступних років виконав вимоги II і III проби (Мюнхен-Фрайман, Німеччина). Був членом гуртка «Вовки». Увійшов до проводу куреня ім. Святослава Завойовника.

Відбув вишколи новацьких і юнацьких виховників, здобув перший ступінь виховника УПН і УПЮ; був учасником вишколу зв’язкових і здобув ІІ ступінь виховника УПЮ.

Після переїзду до Канади 1948 р. — співорганізатор станиці Едмонтон, організатор юнацького куреня, юнацький виховник, зв’язковий, організатор новацького гнізда, гніздовий, кошовий, станичний. Ініціятор придбання пластового дому та перших збірок коштів на дім. Організатор і член булав таборів УПЮ і УПН в Едмонтоні, співорганізатор і стежовий самостійної стежі УСП «Вовкулаки».

1958 р. переїхав у Бостон, ЗСА, де до 1961 р. був юнацьким виховником, кошовим. Від 1965 до 1977 рр. був другим заступником Голови КПС, головним секретарем канцелярії КПС, відповідальним за дію канцелярії. Опрацював нову структуру КПС у ЗСА і правильник дії. За цим принципом діє КПС ЗСА понині.

Від 1978 до 1984 рр. — Голова ГПБ; здобув ступінь сеніора керівництва. Засновник постійного Фонду Дрота для покриття коштів міжкрайових вишколів виховників. Взяв участь у ЮМПЗ-1978 в Скелястих горах у Канаді, ЮМПЗ-1982 в Австралії, в ЗСА, ініціятор ЮМПЗ в Европі.

Від 1987 до 1994 рр. — Голова ГПР. Ініціятор переговорів зі Скавтським бюро в Женеві з приводу прийняття Пласту до Світового Скавтінґу. Як Голова ГПР взяв участь у перших чотирьох З’їздах Пласту в Україні й допомагав унапрямлювати пластову працю.

У 1994—1997 рр. — заступник Голови ГПБ і зв’язковий ГПБ з Україною та зі Скавтовим Бюро. Отримав для України дозвіл участи у 18-му Світовому Джемборі в Нідерландах у 1995 р. Забезпечив кошти в сумі $45,000 для участи української делеґації в Джемборі. Маючи спеціяльний дозвіл женевського бюро, взяв участь у Джемборі разом із делеґацією України. Ініціятор і учасник першого Всеукраїнського скавтського джемборі, що відбулося в Невицькому (Закарпаття) у 1996 р. за участи декількох скавтських організацій України і преставників держав Европи.

10 серпня 1997 р. на таборі «Сокіл» відбувся Ювілейний Збір до 85-ліття Пластової Присяги. На Ювілейному Зборі було проведено святкове заприсяження Начального Пластуна Л. Романкова, СМ. Очевидцями цієї події стали понад 1000 пластунів і пластунок. Того ж року розпочав діяльність Фонд Начального Пластуна для швидшої розбудови Пласту в Україні. Зініціював реєстрацію Фонду як доброчинної організації в Україні. В імені Фонду зобов’язався перших три роки надавати суму $60000 річно. Від 2002 р. — зменшені суми. Понині Фонд доставив $400000 і комп’ютерну техніку для Пласту. Також Фонд Начального Пластуна підтримав велику кількість проєктів з розвитку організації в Україні.

У 1998 р. Л. Романків запропонував ввести професійний платний персонал у КПС України — зобов’язався його оплачувати від 1999 із Фонду Начального Пластуна. Для легшого зв’язку, адміністрації та швидшого росту запронував з’їздові ввести обласні і реґіональні структури в Пласті в Україні із частково платними обласними і реґіональними організаторами.

У 1998—1999 рр. побував у майже всіх станицях Канади й Америки, які святкували своє 50-ліття. Заохочував розпочати виміну виховниками і дітьми з Пластом в Україні, виготовляти матеріяли про пластунів у формі «хто є хто», про те, що вихованці Пласту дали організації і громаді, щоб зацікавити своєю діяльністю дітей еміґрантів четвертої хвилі.

1999 р. домігся участи України у 19-му Світовому Джемборі в Чилі. Їздив до Женеви і до Арґентини домовитися про співпрацю Пласту Арґентини, вистарав $35,000 на переїзд пластунів з України до Арґентини і Чилі. За спеціяльним дозволом Скавтського Бюро взяв участь у Джемборі в Чилі разом із пластунами.
2000 р. — ініціював перенесення канцелярії КПС зі Львова до Києва для кращого зв’язку з усіма областями і урядом України.

2003 р. — подав кандидатуру пл. сен. Б. Гаврилишина, ЛЧ, до Baden-Powell Fellowship. Вистарав у куреня «Лісові Чорти» $10,000 на оплату членства і передав відповідальність дальшого зв’язку з Женевою пл. сен. Богданові Гаврилишину, ЛЧ.

У 2006—2007 рр., під час ЮМПЗ-2007, Л. Романків розпочав акцію «Візія» — плянування діяльности Пласту в станицях і краях на далеку мету.

Джерело: Альманах 100-ліття Пласту