21 травня 2024

Три дні самопізнання
Догорає традиційне вогнище і з ним догорає останній день весняного таборування. Свято Весни пролетіло, не встигли й оком моргнути. Три дні без гаджетів, у гостях в природи — це насолода спілкуванням з друзями, час для саморозвитку, спорту, опанування навичок виживання в природі, веселих ігор. Тут діти отримують уявлення про те, як функціонує суспільство, роздумують над тим, якими людьми їм бути, знаходять друзів на все життя. «Якщо ти шукаєш нових друзів, романтики, подорожей і пригод – тоді тобі до нас!» — кажуть у Пласті.

Для когось ці три дні, як жартує юнацтво, — короткий розігрів перед десятиденним таборуванням улітку. Батьки ж за цей час переконуються, що дітям тут цікаво та безпечно. Іншим же дітям цьогоріч доведеться обмежитися цим досвідом таборування, адже літо — пора відпусток, і не завжди дати літніх таборів зручні для родин… Що не кажіть, на три дні легше вибратися, ніж на триваліший період.

Дітям, які тут вперше, потрібно зрозуміти, чи готові вони перебувати в такому середовищі довше. Вихід із зони комфорту, коли зникає все звичне, в тому числі й побутові зручності, інтернет, соцмережі, ігри, часто буває непростим. Але якщо вже подолав цю межу, то сповна насолоджуєшся природою, простим життям, набуваєш багато нових навичок, які можуть знадобитися в житті.

«Пласт може дуже класно вишколювати, відпрацьовувати практичні навички, які корисні в житті — не тільки на прикладі лісу, а й міських джунглів і робочої атмосфери», — каже пластунка-вірлиця Соломія Зволянська, яка в організації з 2008 року. Наприкінці минулого року Соломія створила у Граці поки що нечисельний гурток юнацтва віком від 11 до 18 років і цієї весни вперше привезла хлопців у пластовий табір.

Хоча в діаспорі Пласт ще не так добре розбудований, як в Україні, з усього видно, що в Австрії він набирає обертів. За останні рік-два до віденського осередку додалися групи у Граці, в Зальцбурзі та Клагенфурті.

Простір, в якому можна розвиватися
Дітей, які хочуть комунікувати через організацію, все більшає. Цього року на Свято Весни зібралося понад як вісімдесят пластунів різних поколінь: як організаторів, так і учасників. До Австрії також приїхали члени Пласту із Словаччини та України.

Багато пластунів, які нині проживають в Австрії, упродовж останніх двох років вимушено переїхали сюди з України. Харків’янка Катерина Сохань приєдналася до Пласту вже тут, в Австрії, у серпні минулого року, їй так сподобалося, що менш як за рік вона склала свою першу пробу і стала повноцінною членкинею організації. «Мені дуже подобається ця спільнота, в нас є багато спільного, ми активно спілкуємося, знайомимося з пластунами з різних країн — це дуже самовиховуючий простір».

«Зараз ми маємо комфортні умови — холодильники, щоб зберігати продукти, туалети. Якщо раптом злива чи гроза і наша власноруч збудована кухня вийде з ладу, то можемо скористатися плитами у приміщенні. У разі необхідності за п’ять хвилин приїде швидка. А під час моїх перших таборів в Україні ми справді жили в дикій природі — це було надзвичайно цікаво, але непросто», — розповідає комендантка табору Анастасія Хацко. І хоча зараз в українські табори вже привозять генератори, як і в Австрії, є багато техніки, прогресивні умови, дівчина з теплом згадує свій перший досвід виживання.

Чотири роки тому вісімнадцятирічна Настя переїхала в Австрію і вже з 2021 році організовує заходи тут. Перебування в таборі, коли тільки друзі, природа і відстороненість від буденності — це просто рай. У дорослому житті у Відні на Настю чекають справи та клопоти, які вона поставила на паузу.

Свято Весни-2024, каже вона, зініціювали молодші пластуни, вони готові вкладати свій час та енергію в організацію таких заходів. «Це дещо неочікувано, але з іншого боку, це означає, що ми робимо все правильно», — усміхається комендантка.

Волонтерам завжди раді
Упродовж десяти років Настя навчалася в Пласті, проявляла та розвивала свої лідерські навики. Вона отримала в організації так багато знань та компетенцій, що тепер радо ділиться набутим з іншими, і готова ще багато років організовувати та проводити заходи на волонтерських засадах, а саме так в Пласті все й відбувається.

“Пласт ставить собі за мету виховання доброго громадянина з усієїю різносторонністю у підході до цієї важливої суспільної місії. Велика мета потребує щоразу більше охочих волонтерів. Адже саме вони і є тим ресурсом до змін. За останні 5 років чисельний стан організації зріс із 57 до 247. Разом із кількістю пластунів, на превелекий жаль, росте і черга до Пласту. Це діти чи підлітки, які наразі позбавлені можливості активно пластувати через брак волонтерів. Очевидно, що такий попит до Пласту є великим кредитом довіри від української діаспори в Австрії та викликом. Бажаючи задовільнити запити на вступ, офіційний Пласт Австрія веде кампанію по залученню повнолітніх українців до числа учасників. У нас є велика місія, ресурс та перевірена століттями пластова метода, й ми були би дуже раді навчити нових волонтерів та долучити їх до нашої ватаги. Потрібна лише ісрка бажання”, — каже Іван Гривнак, заступник голови Пласту в Австрії.

Досвідченим людям, волонтерам, які розділяють цінності Пласту і мріють працювати з дітьми, тут завжди раді, адже Пласт організовує багато заходів як для пластунів, так і для української громади в Австрії.

Матеріал: Галина Шепель