Цьогорічний літній табір станиці НПВ “Говерла” відбувся на базі Центру альпійської активності в мальовничому містечку Джиндабайн, що є воротами до Національного парку Косцюшка та австралійських гірськолижних курортів. Розташування містечка на березі озера Джиндабайн надає чудові можливості для риболовлі, веслування на каное, човнах, а також для прогулянок і скелелазіння в прилеглих лісах. Клич табору “Гори кличуть – я мушу йти” знайшов відлуння у заходах, запропонованих щасливим учасникам табору.

У таборі взяло участь близько 70 осіб, серед яких пластуни з Брізбена, Канберри та Перта приєдналися до своїх сіднейських колег, щоб насолодитися чудовими умовами, які пропонує Альпійський центр. Центр, який належить і управляється скаутами Нового Південного Вельсу, включає два просторі гуртожитки зі зручностями, велику сучасну комерційну кухню та їдальню на 100 осіб з прекрасним видом на озеро Джиндабайн, що знаходиться вдалині.

Провід табору складався з:

• Комендантка: пл. сен. Гандзя Шухевич СВ
• Писарка: пл.сен.Галя Лаврівська
• Бунчужний: пл.сен.Ярема Іванець
• Інструктори: пл.сен.Міккал Свеум, Фернандо Чарніс, Бен Лоу
• Головний кухар: пл.сен. Віктор Зубенко
• Інтендант: пл.сен.Данило Гарасимів
• Комендант УПЮ: пл.сен.Орися Сивак-Спінер
• Члени Булави: ст.пл.сен.Олена Бут, ст.пл.сен.Гриць Гузій
• Комендант УПН: ст.пл.скоб.Таїса Олексин
• Члени Булави: пл.сен.скоб Томас Мілєновіч, ст.пл.скоб Данило Касанчук
• Комендант Пташат: пл.сен. Мирося Івасик
• Член булави: пл.сен.Анастасія Іванець
• Комендант татівки: пл.сен.Таня Карлійчук
• Перша медична допомога: Юлія Пашкевська

Місце проведення табору було обрано таким чином, щоб новацтво та юнацтво мали змогу повноцінно спілкуватися з природою в оточенні одного з наймальовничіших національних парків Австралії. Програма включала триденну мандрівку юнацтва на вершину гори Косцюшко. Це було особливо актуально для загальної теми табору – гора Говерла в Україні є найвищою вершиною. На висоті 2 061 м вона трохи нижча за австралійську гору Косцюшко, яка знаходиться на висоті 2 228 м.

У суботу 30-го грудня більшість учасників табору різного віку піднялися на крісельному підйомнику з г. Тредбо на перевал Шарлотта, щоб піднятися на вершину гори Косцюшко, де було здійснено групову фотографію з українським прапором та трембітою братика Томаса. Потім всі повернулися до табору, а юнацтво залишилося на горі, щоб продовжити свої пригоди.

Перед від’їздом з табору юнацтво з ентузіазмом координувало власні приготування харчування для прогулянки та було проінструктовано про те, як ефективно упакувати наплічники з усім необхідним спорядженням. Далі настав час застосувати теорію на практиці, адже для багатьох з них це була перша тривала мандрівка з ночівлею і, як наслідок, доволі складна. Безумовною родзинкою прогулянки стало натрапляння на залишки снігу на горі та веселощі і бої в сніжки, що почалися після цього. Кілька юнаків приєдналися до нас з України, тож для них було особливо зворушливо знову опинитися на снігу. Декому з них це нагадало перебування в Карпатах – особливо чисте, прохолодне повітря.

Юнацтво відсвяткувало новорічну ніч на горі, а новацтво насолоджувалося вечіркою в таборі. Вечірку організували та провели Таїса Олексин та її чоловік Джеймс.

Тим часом новацтво також насолоджувалося мандрівками, з екскурсією на підвісний міст Іллавонг, а також спусканням з висоти в кар’єрі Гутега та кількома виходами на озеро Джиндабайн, щоб попрактикуватися та вдосконалити свої навички плавання на каяках. Їм надзвичайно пощастило бути під чуйним керівництвом дуже досвідчених виховників пригодницького пластування Нового Південного Вельсу – Бена Лоу та Фернандо Чарніса.

В останній день табору новацтво насолоджувалося веселим днем у Тредбо, де вони взяли участь у “Дивовижних перегонах”, катаючись на крісельному підйомнику та гондолі, граючись у річці та завершуючи у критому басейні.

Наш наймолодший улад, пташата, із задоволенням вивчала нові пісні, займалася декоративно-прикладним мистецтвом, а також брала участь у походах. Їм навіть вдалося завершити похід на вершину гори Косцюшко, що є великим подвигом для шукачів пригод у такому юному віці.

Вільний час на таборі діти проводили за іграми, рукоділлям, ватрами, спортом на свіжому повітрі та побудовою дружніх стосунків, які виникають завдяки спільному досвіду.

Батьки навіть встигли здійснити кілька екскурсій на довколишні спиртзаводи.

Одна з найкращих переваг літніх таборів Пласту – це те, як діти зростають завдяки цьому спільному досвіду і стають більш впевненими в собі. Чи це подолання страху висоти під час спуску з мотузкою, чи перебування під водою під час навчання, як виправити перекинутий каяк, чи подолання труднощів, пов’язаних з перенесенням важкого наплічника на багато кілометрів, залишаючись при цьому позитивними і знаходячи внутрішню силу надихати інших, хто, можливо, відчуває труднощі.

Саме так куються спогади та дружба на все життя, і ми справді благословенні бути частиною цього процесу.

Дякуємо всім, хто долучився до створення цього унікального досвіду для наших дітей.

Джерело: пл.сен. Галя Лаврівська