День Конституції України – 28 червня, згідно з текстом основного закону України, є державним святом.

 Україна зустрічає День Конституції / фото УНІАН

Пропонуємо вашій увазі декілька цікавих фактів про один з найважливіших днів в новітній історії країни.

Витоки української Конституції:

історичний екскурс Україна може похвалитися багатовіковою історією конституційного процесу. Знаменита Конституція українського гетьмана Пилипа Орлика була опублікована ще на початку XVIII століття – в 1710 році. Документ встановлював права та обов’язки членів Війська Запорізького, і за оцінками істориків, став однією з перших європейських конституцій Нового часу. Чинності  конституція Орлика, однак, так і не набула.

Конституція Пилипа Орлика – одна з перших європейських конституцій Нового часу / Вікіпедія – Russian State Archive of Ancient Acts

1710 р., квітня 5. – Угода та домовленості між гетьманом Пилипом Орликом та Військом Запорозьким (Конституція Пилипа Орлика), затверджені у м. Бендери за обрання Пилипа Орлика гетьманом та присяга останнього, в якій він зобов’язується додержуватись всіх положень своїх домовленостей з Військом Запорозьким. Складається з вступу та 16 пунктів. 
РДАДА, м. Москва, Російська Федерація. Копія: ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 2, спр. 10, арк. 2, 3, 12 зв. Оригінал. Мова староукраїнська.

 

З розпадом Російської Імперії Україна отримала шанс на незалежність, який спробувала реалізувати, в тому числі, і прийняттям власного основного закону.

У період Української революції 1917-1921 рр. конституційний процес розпочався відразу після проголошення Першого універсалу. Була створена конституційна комісія на чолі з Михайлом Грушевським. Планувалося, що Конституцію буде ухвалено на Всеукраїнських установчих зборах, однак Жовтневий переворот 1917-го і військова агресія більшовицької Росії проти України сплутали всі карти.

 Конституцію 29 квітня 1918 року затверджена Центральною Радою УНР / Вікіпедія

«Статут про державний устрій, права і вільності УНР» (саме таку офіційну назву мав документ) був прийнятий на засіданні Малої ради 29 квітня, в останній день існування Центральної Ради. Першу редакцію прийняли одноголосно. Мінімальні редакційні правки мали місце при постатейному читанні.

Конституція УНР містила 83 статті, об’єднаних у 8 розділів. УНР проголошувалася суверенною державою, «самостійною і ні від кого незалежною». Конституція гарантувала рівність громадян (у тому числі прогресивну для того часу норму про рівність перед законом чоловіків та жінок) і містила широкий спектр гарантій прав особистості. Скасовувалася смертна кара, заборонялися тілесні покарання. Законодавча влада належала Всенародним зборам, виконавча – Раді народних міністрів, судову владу очолював Генеральний суд УНР. Закладалися і основи децентралізації: «не порушуючи єдиної своєї власти, УНР надає своїм землям, волостям і громадам права широкого самоврядування, додержуючи принципу децентралізації».

Разом з тим певна декларативність, відсутність положень про державні символи, основні принципи внутрішньої і зовнішньої політики, порядок обрання місцевих органів влади свідчать про тимчасовий характер конституції – її створено на перехідний період становлення української державності.

Як писала «Киевская мысль»: «Засідання носило нервовий, гарячковий характер. Навколо Ради розташований був караул січових стрільців, що оточив весь квартал». А невдовзі «у зал засідань донеслася рушнична і кулеметна стрілянина».

Цей день, на жаль, став останнім днем існування Центральної Ради – вона була повалена гетьманом Української Держави Павлом Скоропадським. Апарат Скоропадського, в свою чергу, опублікував «Закон про тимчасовий державний устрій України» – установчий документ, в якому закладалися основи української державності.

«Закон про тимчасовий державний устрій України» / Вікіпедія

З приходом радянської влади конституційний процес незалежної України припинився. Конституції УРСР публікувалися в 1919, 1929, 1937 і 1978 році. Лише розпад Радянського Союзу дозволив країні відновити розробку власного основного закону і затвердити його у 1996 році.

Конституція УССР 1919 р. / Вікіпедія

Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки 1937 / Вікіпедія

Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки, прийнята на позачерговій сьомій сесії Верховної Ради Української РСР дев’ятого скликання 20 квітня 1978р. / Вікіпедія

Як приймали конституцію 1996 року

Нова українська Конституція народжувалася в логіці складних політичних ігор і подолання правових проблем, пов’язаних зі становленням молодої держави. З моменту здобуття незалежності Україна користувалася радянською конституцією, що дісталася їй “у спадок”, і яка, незважаючи на глибокі зміни, не відповідала сучасним вимогам.

Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки “Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української РСР”. 24 жовтня 1990 р. / ЦДАВО України, ф. 1, оп. 16, спр. 4497, арк. 57, 63

Робота над новим основним законом почалася відразу після здобуття країною незалежності, але постійно страждала від політичних і особистісних конфліктів. Серйозним кроком до Конституції став Конституційний договір, підписаний 8 червня 1995 року президентом Леонідом Кучмою та спікером Ради Олександром Морозом. Документ передбачав ухвалення нової Конституції протягом року після його підписання. Після цього робота активізувалася: Конституційна комісія, що складається з експертів-правознавців, науковців і юристів, представила перші напрацювання майбутньої Конституції вже в листопаді того ж року.

Перші положення Конституції, представлені на суд народних депутатів, стали активно піддаватися критиці і «доопрацюванню» з боку парламентських фракцій і груп. Паралельно, правки в документ вносила і Конституційна комісія, а між президентом Кучмою та спікером Ради Морозом виникли серйозні протиріччя. Робота над новою Конституцією могла затягнутися на роки.

Коли в червні 1996 року процес знову зайшов у глухий кут, Кучма прийняв рішення винести спірні статті проекту Конституції на загальнонаціональний референдум. Раді було поставлено ультиматум: або депутати знаходять консенсус і голосують кожну статтю Конституції, або рішення віддається електорату. Результати такого голосування складно було прогнозувати через полярності позицій основних політсил та посилення протидії Росії.

Поштовхом до прийняття Радою Конституції стало рішення Леоніда Кучми винести її суперечливі положення на загальнонаціональний референдум, якщо депутати не домовляться / УНІАН

Ніч з 27 на 28 червня стала історичною – Верховна Рада, незважаючи на всі суперечності, приступила до обговорення та прийняття Основного закону, розглядаючи одну статтю за іншою.

Головний доповідач Михайло Сирота провів на парламентській трибуні 23 години. О 9 годині 18 хвилин 28 червня Конституція України була прийнята – в її підтримку проголосували 321 депутат, при 45 голосах проти і 12 тих, хто утримався.

Нардепи проголосували за прийняття Конституції / Скріншот

Верховна Рада України від імені Українського народу – громадян України всіх національностей,

виражаючи суверенну волю народу,

спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,

дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя,

піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України,

прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу,

усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями,

керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням,

приймає цю Конституцію – Основний Закон України.

Переглянути текст Конституції можна тут

Як відзначається День конституції-2018

День Конституції проголошено в Україні вихідним. В цей день по всій країні проводяться офіційні урочисті заходи. Крім того, вихідний на День конституції – відмінний привід для проведення святкових ярмарків і фестивалів, громадських та культурних акцій, або відпочинку на природі. Для багатьох українців вихідні розтягнуться на чотири дні.

УНІАН

Центральний державний історичний архів України, м.Київ 
(ЦДІАК України)